7 лютого 2025 року поблизу населеного пункту Янтарне загинув захисник України Віктор Тишкул. Того дня ворог розстріляв воїна впритул. До 26 грудня 2025 року він вважався зниклим безвісти. Лише згодом стало відомо найстрашніше — Віктор повертається додому «на щиті».

Віктор Павлович Тишкул народився у 1989 році в селі Вороновиця Вінницького району. Саме з цим краєм він пов’язав своє життя, переїхавши сюди на початку 2024 року, аби розпочати нову сторінку разом із коханою. Та мирні плани перекреслила війна — вже восени того ж року чоловік став до лав Збройних Сил України.

Солдат, розвідник-помічник гранатометника 71-ї окремої єгерської десантно-штурмової бригади (військова частина А4030), Віктор пройшов через найзапекліші бої на Кіровоградщині та Донеччині. Свій останній бій він прийняв 7 лютого 2025 року поблизу села Янтарне.

Віктор не відступив і не скорився. Коли ворог намагався взяти його в полон, він відмовився скласти зброю. За цю незламність окупанти розстріляли його. Він зустрів смерть з гідністю — так, як жив: мужньо й без страху.

Після загибелі Героя тривалий час тривала невизначеність. Лише згодом стало відомо про його долю. У Віктора залишилися двоє синів, для яких він назавжди залишиться прикладом сили, честі й любові до Батьківщини.

Вічний спочинок воїн знайде у рідній Вороновиці — поруч із братом, який також віддав життя за Україну. Двоє братів, два захисники, два світлих імені, що назавжди вписані в історію боротьби за свободу.

Вічна пам’ять Герою!