Життєвий шлях Давида Старовєра трагічно завершився 14 квітня 2024 року під час бою поблизу Нетайлового. Воїну було лише 23.

Давид Старовєр народився 11 липня 2000 року у Вінниці. Спочатку навчався у ліцеї №32, після семи класів вступив до Київського військового ліцею імені Івана Богуна. Згодом отримав юридичну освіту у Вінницькому національному аграрному університеті та продовжив навчання в магістратурі Одеського національного університету. «Закінчити навчання Давиду завадила війна. Хоч і мав молодий вік та дві законні відстрочки, це не стало для нього перешкодою. Він сам прийняв рішення йти добровольцем», – розповідає батько Героя Олександр.

За словами друзів, де б Давид не з’являвся, він швидко ставав центром уваги, людиною, що заряджала енергією. Але з початком широкомасштабного вторгнення його думки та серце були разом з тими, хто тримав оборону. Коли з’явилася можливість, він одразу відправився захищати країну та свою родину – батьків, брата, маленьких сестричок, племінника та кохану.

«Сильний, наполегливий, прямолінійний у своїх переконаннях, з прекрасним почуттям гумору – таким був Давид, – говорить мама Вікторія. – Він ніколи не залишався байдужим, коли йшлося про справедливість чи підтримку слабших. Його щиро любили, та й сам він умів любити… Цінував людей і життя в кожній його миті…»

У 2023 році Давид Старовєр приєднався до лав Збройних Сил України, керуючись власним внутрішнім обов’язком. Після підготовки у Великій Британії він став бійцем 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка, служив старшим солдатом і мінометником. Виконував бойові завдання на покровському напрямку. Під Авдіївкою дістав тяжке поранення, але після лікування знову повернувся на передову. За мужність і відвагу був удостоєний кількох державних нагород, зокрема медалі «За відвагу».

Життя Давида Старовєра обірвалося в бою поблизу Нетайлового 14 квітня. Йому назавжди 23.

Вічна пам’ять Герою!