4 січня 2024 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Вербове Запорізької області, загинув Пампуха Олександр Валерійович.

Олександр народився 3 січня 1986 року в місті Гнівань. У шестирічному віці переїхав до бабусі й дідуся в село Демидівка, де закінчив місцеву школу. Після навчання вступив до Жмеринського училища, отримавши спеціальність машиніста. Згодом пройшов строкову службу, працював різноробочим, а останні роки — водієм на одному з підприємств Гнівані.

З початком повномасштабного вторгнення Олександр без вагань став до лав захисників України. Він служив на запорізькому напрямку як старший кулеметник оперативного призначення Національної гвардії України.

Усі, хто його знав, згадують Олександра як людину світлої душі — добру, щиру, завжди готову допомогти. Він умів підтримати, ділився останнім і дуже любив життя. Поруч із ним завжди були друзі, а найбільшою цінністю для нього була власна родина.

Дружина Тетяна розповідає, що 6 січня 2024 року чоловік мав приїхати у відпустку. Подружжя планувало поїхати до дитячого будинку та взяти дитину на виховання — мрія, яку Олександр носив у серці давно. Але цьому не судилося здійснитися. 4 січня він зник безвісти.

Майже два роки Олександр числився зниклим безвісти, доки не стало відомо: того ж дня — 4 січня 2024 року — він загинув під час виконання бойового завдання поблизу Вербового.

Пампуха Олександр залишив по собі велику родину: дружину, матір, брата, сестру, дідуся та трьох дітей від попереднього шлюбу.

Вічна пам’ять Герою!