Свій останній бій Сергій Орленко, відомий побратимам під позивним «Док», прийняв неподалік села Загризове Ізюмського району на Харківщині. Життя мужнього захисника обірвалося у 37 років.

Сергій Орленко з’явився на світ 30 січня 1988 року у Новоолександрівці Каланчацького району на Херсонщині. Рано залишившись без батьків, він із восьмирічного віку разом із братом жив під опікою бабусі в селі Попівка Липовецького району. Випробування дитинства лише зміцнили його характер і підштовхнули до прагнення рятувати людей. Саме тому після школи Сергій здобув фах у Вінницькому медичному коледжі ім. Д. К. Заболотного, а згодом отримав вищу освіту у Вінницькому національному медичному університеті ім. М. І. Пирогова. До широкомасштабної війни працював у одній із провідних фармацевтичних компаній.

«Ми познайомилися ще в університеті. Він був старостою потоку – сповнений знань, енергії та бажання розвиватися, а я тільки починала свій шлях у медицині. Ця зустріч стала початком наших 15 років щасливого подружнього життя і подарувала нам двох донечок, – згадує дружина загиблого Героя Олена. – Сергій дуже важко переносив розлуку з нами. Побратими розповідали, що він постійно згадував про дітей, переживав, що найменша, якій лише два рочки, може його не запам’ятати. Мріяв про звільнення рідної Херсонщини і про те, як повезе сім’ю на море в український Крим…»

До лав Збройних Сил України Сергій вступив улітку 2022 року. Служив сержантом, обіймаючи посаду старшого бойового медика роти у складі 77-ї окремої аеромобільної Наддніпрянської бригади. Брав участь у найскладніших боях на передових ділянках: під Бахмутом, Вугледаром, у Часовому Яру, поблизу Куп’янська.

Останній спочинок Героя — на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Вічна пам’ять Герою!