19 листопада 2024 року солдат Руслан Матощук помер у дніпровському госпіталі від тяжких поранень, отриманих під час виконання бойових завдань.

Руслан Петрович народився 2 квітня 1974 року в селі Важне, де пройшли його дитячі роки. Навчався у Степанівській школі, після чого здобував фах у Теплицькому професійному аграрному ліцеї. Згодом проходив строкову службу в армії. Створив сім’ю: разом із дружиною Віталією виховував доньку та сина. Усе життя працював у сфері сільського господарства.

Після мобілізації Руслан став на захист України. Служив електриком технічного обслуговування бронетанкової техніки ремонтного взводу ремонтної роти бронетанкового озброєння і техніки ремонтно-відновлювального батальйону. За час служби проявив себе як відповідальний, врівноважений і професійний військовий, який завжди виконував завдання до кінця.

За особисту мужність, відданість присязі та самовіддані дії у захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України Руслана Матощука посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Воїну назавжди 50 років.

Вічна пам’ять Герою!