15 листопада 2024 року після тяжкої та тривалої хвороби помер учасник АТО Микола Лобода — мужній боєць, для якого обов’язок перед країною завжди стояв вище за особисте життя.

Микола Лобода народився 26 липня 1971 року в Оратові, де минуло його дитинство та юність. Після закінчення восьми класів місцевої школи продовжив навчання у Монастирищенському сільськогосподарському училищі, здобувши професію тракториста-машиніста. Згодом пройшов строкову службу у прикордонних військах, після чого одружився та працював на Черкащині: спершу механізатором у селі Осіпне, а пізніше керував місцевою фермою.

Коли у 2014 році російська агресія охопила Донбас, Микола одним із перших вирішив стати на захист України. У серпні він підписав контракт і вступив до лав 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Бійці знали його під позивним «Ламбада». Разом із побратимами він воював на Донеччині та Луганщині, а також обороняв Донецький аеропорт — один із найважчих та найгероїчніших епізодів війни.

Навіть отримане поранення не змусило Миколу залишитись осторонь. У червні 2016 року він знову підписав контракт і ще рік служив на передовій. Побратими згадують його як доброго, щирого та безмежно відданого Україні воїна, який завжди був поруч там, де він був найбільш потрібний.

За відвагу та стійкість Миколу Лободу нагородили нагрудним знаком Президента України «За військову доблесть», медаллю «За жертовність і любов до України», знаком «Учасник АТО», численними грамотами та подяками.

Після завершення служби він працював у фермерському господарстві «Салій», однак роки війни далися взнаки — здоров’я поступово погіршувалося. Хвороба, з якою він мужньо боровся, зрештою забрала його життя.

Миколі Лободі було 53 роки.
Вічна пам’ять Герою!