23 травня 2024 року поблизу села Георгіївка Покровського району Донецької області Олексій Полушин загинув у бою. Йому було лише 43 роки.

Олексій народився 14 грудня 1980 року у Вінниці. Закінчив 27-му школу. Далі навчався три роки у Київському авіаційному інституті. Тоді пішов на роботу. Працював в одній з компаній Вінницького ліфтового господарства.

До зброї Олексій став влітку 2023 року. Боронив Батьківщину у лавах 474-го окремого батальйону 144-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України. Виконував військові завдання на посаді сапера. 23 травня на Донеччині воїн прийняв свій останній бій.

Батьки діляться розповідями командира про те, що вправність та винахідливість Олексія «Полуша» неодноразово рятувала життя побратимів. Кажуть, тоді було дуже приємно дізнатися, що Олексій на гарному рахунку у війську, де його цінують і поважають. На жаль, зовсім скоро його не стало. Батьки не хотіли вірити у загибель сина, доки не побачили тіла…

«З початком повномасштабного вторгнення Олексій рвався на передову, – розповідає мати полеглого Захисника Надія Володимирівна. – Мої сльози, а також те, що на руках має донечку, його тоді зупинило. Втім, коли отримав повістку – не міг натішитися. Вважав, що негідно чоловікові сидіти вдома, коли країна стоїть на краю прірви. Хотів захистити усіх нас від ворога…»

Поховали воїна на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Вічна памʼять Герою!