16 жовтня 2024 року на Донеччині загинув солдат Олександр Дем’янович Мельник, позивний «Медок». Довгий час воїн вважався зниклим безвісти.

Олександр народився 7 квітня 1983 року в селі Іванівці Барської громади. Разом із молодшою сестрою Лесею зростав у родині Галини Дмитрівни та Дем’яна Тихоновича.

З дитинства він був працьовитим, щирим і життєрадісним. Спочатку навчався в Івановецькій школі, а пізніше закінчив Войнашівську. Після школи вступив до професійно-технічного училища №8 у місті Бар, де здобув фах електрозварювальника. Згодом, у 2002 році, отримав ще одну професію — бармена-офіціанта у Вінницькому вищому професійному училищі №4.
Олександр ніколи не цурався роботи: трудився на будівництві, працював охоронцем у школі №1 міста Бар. Колеги згадують його як спокійну, доброзичливу людину з іскрою в очах, на яку завжди можна було покластися.
Особливе місце в його житті займало бджільництво — захоплення, що стало справжньою справою життя. Олександр мав понад сотню бджолиних сімей і з 2019 року був одним із засновників спілки пасічників Барського району.
У 2010 році він створив сім’ю. Через рік народився старший син Артем, а у 2014 — Ілля. Олександр був турботливим батьком, який умів навчити і надихнути. Разом із синами він рибалив, садив дерева, будував вулики. У їхньому домі завжди панували тепло, затишок і сміх.



Коли у серпні 2024 року надійшла повістка, чоловік не вагався. Уже 12 серпня він став до лав захисників України. Пройшов навчання й вирушив на Донецький напрямок, у місто Гірник. Служив кулеметником 3-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу 3-ї стрілецької роти військової частини А7379.


Під час розмов із рідними завжди намагався їх заспокоїти, повторюючи: «Не хвилюйтеся, все буде добре».

14 жовтня 2024 року родина спілкувалася з ним востаннє. Потім — тиша, довгі місяці надії й віри, що, можливо, він живий. 13 червня 2025 року родина отримала офіційне підтвердження: ДНК-експертиза засвідчила, що Олександр загинув 16 жовтня 2024 року поблизу населеного пункту Гірник Донецької області.
«Він був людиною світла. Чесним, справедливим, відданим своїй родині, землі, Батьківщині. Справжній сім’янин, який усе життя працював і мріяв про мирне майбутнє для своїх синів», — йдеться у дописі громади.
Вічна пам’ять Герою!
