6 жовтня 2025 року поблизу села Волохівка Чугуївського району Харківської області в бою загинув воїн Олександр Кривий. Йому назавжди залишилося 44 роки.

Олександр народився 21 червня 1981 року. Закінчив середню школу №9, після чого здобув фах будівельника-плиточника. Певний час працював у КП «Комбінат комунальних підприємств», а згодом переїхав до столиці, де став керуючим автомийки.

«Він надзвичайно любив свою справу, переймався розвитком бізнесу та постійно удосконалював професійну майстерність і якість обслуговування клієнтів, – розповідає сестра полеглого оборонця Оксана. – По життю був невиправним оптимістом, веселим і легким на підйом, любив пожартувати. Реальність сприймав як велику пригоду, у якій немає нічого неможливого — головне вірити. Зокрема, вірив, що колись виграє мільйон і зможе здійснити свою мрію, а заразом покращити життя тих, хто поруч. До речі, у війську його так і називали “Лимон” — натякаючи на майбутні мільйонні статки…»

До війська Олександр Кривий долучився добровольцем у лютому 2023 року. Служив у складі 159-ї окремої механізованої бригади, обіймаючи посаду головного сержанта розвідувального взводу. За відповідальність і професійність під час виконання бойових завдань користувався заслуженою повагою як у командування, так і серед побратимів. Воював на багатьох гарячих напрямках фронту. 6 жовтня його життя трагічно обірвалося.

«З початком повномасштабного російського вторгнення Сашко у своєму блозі закликав усіх не ховатися й не тікати від виконання свого обов’язку — захищати Батьківщину, і сам не робив цього, – згадує Оксана. – Казав, якщо чоловіки уникатимуть служби, це ні до чого доброго не призведе. Безпосередній командир Олександра у розмові з мамою відгукувався про нього дуже добре. За його словами, якими б складними не були завдання, Сашко ніколи не відмовлявся від їх виконання, вирізнявся відповідальністю, точністю та увагою до деталей — це не раз рятувало життя побратимів. Незабаром його мали призначити командиром відділення…»

У Олександра залишилася донечка Анастасія, батьки, сестра та племінники, які безмежно його любили.

Вічна пам’ять Герою!