2 жовтня в районі міста Покровськ загинув мужній воїн Анатолій Козянчук. Йому було 35 років.
Анатолій народився 18 лютого 1990 року у Рівному. Після закінчення школи вступив до Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету, де здобув спеціальність «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності». Любив фотографію, тож певний час працював фотографом. Однак серце більше тягнулося до тварин, особливо до котів, і згодом Анатолій присвятив себе роботі у сфері зоотоварів.
Він був надзвичайно доброю, справедливою та мудрою людиною, мав золоті руки й велике серце.
«Вінницю Анатолій полюбив ще до зустрічі зі мною. Його бабуся живе у Могилів-Подільському районі, тож він неодноразово приїздив до нашого міста, яке дуже вподобав, – розповідає дружина полеглого воїна Марина. – Загалом він надзвичайно захоплювався різноманітною технікою, педантично її вивчав, пізнавав щось нове… Після перемоги прагнув жити та працювати у Вінниці. Ми вже планували, як усе облаштуємо у своїй новій оселі, покличемо рідних, близьких і друзів…»
До війська Анатолій Козянчук долучився навесні 2023 року. Виконував бойові завдання у складі 38-ї окремої бригади морської піхоти імені гетьмана Петра Сагайдачного. Служив матросом, оператором БпЛА — серед них великі ударні та розвідувальні українські дрони типу «Вампір», «Furia». Із позивним «Фотограф» воював на покровському напрямку. За вагомий особистий внесок у справу захисту Батьківщини був нагороджений відзнакою Міністра оборони України «Хрест Військово-Морських Сил».
Свою кохану Марину Анатолій зустрів уже під час служби. Пара встигла побратися. Але мрія захисника — 15 жовтня привітати молоду дружину з першою річницею їхнього весілля — так і не здійснилася…
«Побратими Анатолія розповіли, що він був професіоналом у своїй справі. Завдяки його роботі вдалося знищити чимало ворожих цілей і зробити великий внесок у збереження цілісності нашої держави. Він неодноразово перебував у дуже небезпечних умовах, під численними обстрілами та вибухами. Проте сталося найстрашніше — пряме влучання ворожого дрона…» – говорить дружина.
Вічна пам’ять Герою!
