23 березня минулого року поблизу села Авдіївське Покровського району загинув хоробрий воїн — Павло Резидент. Йому було лише 28 років.

Павло народився 21 липня 1995 року у Вінниці. Виховувався у люблячій родині разом із молодшим братом. Успішно закінчив вінницький ліцей №30, а згодом продовжив навчання у Кам’янець-Подільському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Пізніше отримав диплом бакалавра та магістра у Вінницькому національному аграрному університеті, де зарекомендував себе здібним і старанним студентом.

Після навчання Павло пройшов строкову службу у лавах Національної гвардії України, яку витримав упевнено й гідно. Далі розпочав трудову діяльність — працював на кондитерській фабриці «Рошен», де проявив себе як відповідальний і наполегливий працівник. Постійно прагнув розвитку, займався самоосвітою, ніколи не зупинявся на досягнутому.

«Павла поважали колеги та друзі. Він завжди був душею компанії. Вмів слухати, дати слушну пораду, підтримати та розрадити у важку хвилину, — розповідає батько полеглого воїна Сергій Миколайович. — У нього все мало бути по-максимуму: нічого не робив наполовину. Якщо кохати, то усім серцем, якщо працювати — то не шкодувати сил, якщо любити Батьківщину — то доводити це своїми вчинками…»

З перших днів повномасштабної війни Павло Резидент за покликом серця став на захист України. Служив у лавах 59-ї окремої штурмової бригади імені Якова Гандзюка, де його знали як вправного стрільця з позивним «Grinch». Виконував бойові завдання на найгарячішому — донецькому напрямку.

У вересні 2022 року зв’язок із Павлом було втрачено. Весь цей час він вважався зниклим безвісти, аж поки тест ДНК не підтвердив найстрашніше…

«Свій вибір — захищати Україну — Павло зробив без зайвих слів. Попри молодий вік, він був надзвичайно вмотивованим і мужнім. Він зумів залишити по собі добру та світлу пам’ять…» — говорить батько Небесного Воїна.

Павла Резидента поховали на Алеї Слави Сабарівського кладовища у Вінниці.

Вічна пам’ять Герою!