12 серпня 1977 року в селищі Тростянець на Вінниччині народився Юрій Гаврищук. Тут він зростав, навчався, створив родину, працював, і звідси вирушив боронити рідну землю від ворога.

З початком повномасштабної війни Юрій без вагань став на захист України. Він служив у складі 110-ї окремої механізованої бригади (військова частина А4007) на посаді оператора протитанкових ракетних комплексів 1-го відділення взводу ПТРК 3-го механізованого батальйону. Свою службу він ніс із гідністю та мужністю, розуміючи важливість кожного завдання.

29 травня 2024 року біля населеного пункту Сокіл Донецької області під час виконання бойового завдання Юрій отримав важке поранення. Його евакуювали до лікарні, де він тривалий час боровся за життя. Проте серце воїна зупинилося 29 червня 2024 року у Вінницькій міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги.

Старший солдат Юрій Гаврищук віддав життя, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність України, мир і спокій у рідних домівках. Йому було лише 46 років.

Поховали Героя на малій батьківщині – у селищі Тростянець Вінницької області. У Юрія залишилися дружина, син, мати та брат.

У пам’ять про Захисника у Тростянці відкрили меморіальну дошку на будівлі Відділення екстреної медичної допомоги, де він колись працював. Це місце нагадує кожному, хто приходить туди, про подвиг людини, яка без вагань віддала своє життя за Батьківщину.

Вічна шана і пам’ять Герою!