Старший солдат Віктор Сергійович Гнатишин, військовослужбовець 100-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ України, відійшов у вічність 24 грудня 2024 року. Йому було 46 років.

Народився 2 вересня 1978 року у Жмеринці. Працював трактористом-комбайнером на підприємстві «Поділля агропродукт» у Браїлові. Колеги згадують його як працьовиту, добру людину, яка мала «золоті руки».

У 2001 році одружився з Марією. Разом виховали двох синів — Максима та Іллю.

З липня 2024 року Віктора мобілізували на службу. Виконував завдання як водій, брав участь у стримуванні ворога на Торецькому напрямку. За суворість, стійкість характеру та кучері отримав позивний «Грізлі».

Побратими згадують його з теплом:
«Найкраще готував смачний український червоний борщ, любив їсти його з салом. Ремонтував автомобілі так, як ніхто інший — міг знайти причину будь-якої несправності. А ще врятував не одне життя, вивозячи побратимів із самого пекла…»

За словами дружини, тривала хвороба призвела до тяжких ускладнень, серед яких сепсис, інфаркт нирки, менінгіт та інсульт. Понад місяць лікарі Криворізької міської лікарні боролися за його життя, але 24 грудня серце Захисника зупинилося.

Віктор Гнатишин назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, побратимів і земляків як мужній воїн, турботливий чоловік, батько та справжній Герой України.

Вічна пам’ять Герою!