19 квітня 2024 року на Донеччині в бою загинув Юрій Гнатенко. Довгий час Захисника вважали зниклим безвісти, і лише 16 вересня 2025 року ДНК-експертиза підтвердила його смерть.

Народився Юрій Олександрович 5 травня 1989 року у селі Михайлівка, виріс у багатодітній родині. З дитинства був працьовитим, відповідальним, люблячим сином і братом. Шкільну освіту здобув у місцевій школі, далі вступив до Немирівського ПТУ, де опанував професію газоелектрозварювальника. Відслужив строкову службу.

Після повернення додому працював у місцевому колгоспі, згодом — на Гайсинському хлібзаводі та птахофабриці МХП. Свою майбутню дружину зустрів на Одещині. Пара побралася і разом будувала плани на щасливе майбутнє, які зруйнувала війна.

2 жовтня 2023 року Юрій став на захист рідної землі. 19 квітня 2024 року поблизу населеного пункту Очеретине Покровського району Донецької області стрілець-санітар 4-го штурмового відділення 1-ї штурмової роти батальйону в/ч А4862 прийняв свій останній бій. З того часу він вважався зниклим безвісти. Лише 16 вересня 2025 року, після довгих місяців надії та очікування, родина отримала постанову про встановлення його особи за результатами ДНК-експертизи.

Героя поховали з усіма військовими почестями. Віддати останню шану Юрію вийшли цілими родинами.

У нього залишилися рідні: дружина — Оксана Юріївна, батько — Олександр Степанович, мати — Людмила Дмитрівна.

Вічна пам’ять Герою!