13 вересня 2024 року, виконуючи бойове завдання на Куп’янському напрямку поблизу села Берестове, загинув Ігор Андрійович Рожко з Барської громади.
Ігор народився 31 грудня 1994 року у селі Новоберислав на Херсонщині, у звичайній українській родині, де завжди поважали працю. Його мати, Ірина Олександрівна, носила пошту, а батько, Андрій Вікторович, працював трактористом. Ігор ріс у багатодітній сім’ї поруч із братами Олегом та Олександром і сестрою Ольгою. У його дитинстві було багато сільських турбот, теплих родинних вечорів та мрій.
Після закінчення дев’яти класів Новобериславської школи він вступив до Новокаховського приладобудівного технікуму, де здобув фах техніка з обчислювальної техніки. Та найбільше Ігор любив працювати з автомобілями й металом, брати до рук різні інструменти. Працював слюсарем на СТО, мріяв про власну майстерню і навіть знайшов для неї приміщення.
Чоловік був надзвичайно творчим. Його «золоті руки» уміли не лише ремонтувати, а й малювати. Для своїх дітей він власноруч збудував майданчик, щоб вони мали місце для сміху й гри.
Найбільше Ігор цінував сім’ю. У 2017 році він побрався зі своєю коханою Юлією. Вони знали одне одного ще з дитинства, адже були з одного села. Згодом у подружжя народилися син Данило та донька Уляна. Для своїх дітей він був не лише татом, а й справжнім другом: умів гратися, навчати, підтримувати у будь-яку хвилину.
У серпні 2024 року Ігор став до лав Збройних Сил України. Служив у званні солдата, був навідником аеромобільного відділення аеромобільного взводу аеромобільної роти 3-го аеромобільного батальйону військової частини А4355. Його бойовий шлях був коротким — лише кілька тижнів. Він швидко пройшов навчання, склав присягу, а вже у вересні був на фронті, на Харківщині. Побратими запам’ятали його як щирого й мужнього бійця з позивним «Нептун».
13 вересня 2024 року, виконуючи бойове завдання, Ігор загинув. Йому було лише 29 років.
Ігоря Рожка нагороджено орденом «За мужність» III ступеня. Та найбільша нагорода — це пам’ять у серцях його рідних і всіх, хто знав цю світлу людину.
Вічна пам’ять Герою!
