28 березня 2024 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Первомайське Покровського району Донецької області оборонець Ігор Костецький зник безвісти. А 2 серпня 2025 року його провели в останню путь. 492 дні повної тиші… Рідні сподівалися, що він вижив. Кожен обмін дарував надію, що серед полонених є Ігор. Але, на жаль, його життя забрала війна.

Ігор Леонідович народився 27 серпня 1969 року в місті Могилів-Подільський Вінницької області, а більшу частину життя проживав зі своєю родиною в селі Конева у Вендичанській селищній громаді.

До служби у війську долучився ще у 2015 році. Після року служби відбулася ротація. З початком повномасштабного вторгнення він, не чекаючи вказівок чи повістки, вранці 25 лютого 2022 року з усіма речами вступив до лав Збройних Сил України і з того дня добровільно почав захищати нашу державу.

Ігор Костецький — військовослужбовець, молодший сержант, командир 2-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти в/ч А4628, який героїчно загинув, виконуючи бойове завдання під час захисту України.

За час служби був відзначений бойовими нагородами, грамотами та відзнаками, зокрема:
– «За участь в антитерористичній операції» — за виняткову мужність, Указ Президента України від 17.02.2016 №53/2016 (Петро Порошенко);
– «Почесна відзнака 70 ОСБ» — за особисту відвагу, Наказ №350 від 03.06.2023 р.

«Його знали як відважного воїна з позивним «Дід», який ніколи не відмовляв у допомозі, завжди підтримував побратимів, вирішував найскладніші завдання та боровся до останнього. Від побратимів — тільки добрі слова. Це саме та людина, на яку можна покластися і якій можна впевнено довіритися», — згадують рідні оборонця.

На повернення воїна чекали дружина, троє дітей, четверо онуків, його мати, сестра та племінники.

Вічна пам’ять Герою!