1 вересня поблизу села Тягинка Бериславського району загинув Олександр Муравський. Воїну було 36 років.

Олександр народився 25 жовтня 1988 року у Західному Сибіру, де на той час його батько перебував на заробітках. Коли Саші було 5 років, в автокатастрофі померла його мати. Після цього він разом із татом повернувся до Вінниці. Тут Олександр закінчив 16-ту загальноосвітню середню школу, а згодом — Київський інститут бізнесу та технологій за спеціальністю «Менеджмент та адміністрування». Працював на будівництві, пізніше – у торговельній сфері. Разом із дружиною виховував сина.

До війська долучився торік. Був старшим матросом, виконував військові завдання у складі 15-го окремого полку підтримки морської піхоти, брав безпосередню участь у бойових діях у лавах 39-ї окремої бригади берегової охорони. За старанність, ініціативність та вірність військовій присязі був відзначений грамотою командування частини. Поліг Герой на Херсонщині.

«Олександр завжди йшов до людей із добром, що знаходило відгук у їхніх серцях. Побратими казали, що він був для них опорою, вміло брався за справу, виручав, нікому не відмовляв у допомозі. Коли був на завданні, телефонували, просили швидше повернутися у стрій, – розповідає дружина полеглого Захисника Наталія. – Для нього це було справжнє побратимство. Олександр навіть сам добровільно попросився на передові позиції, щоб змінити тих, хто вже давно не випускав із рук зброю… Після цього мріяв побувати вдома. Зустрітися зі мною, батьком та сином, якого прагнув виростити справжнім чоловіком…»

Вічна пам’ять Герою!