15 серпня біля села Новопавлівка Синельниківського району Дніпропетровської області загинув воїн з Вінниці Юрій Жуков. Йому назавжди 33 роки.

Юрій народився 29 червня 1992 року у Вінниці. Коли був ще дитиною, його батьки розлучилися, і вихованням сина займався тато, який став для Юри справжньою опорою. Навчався у школі № 20. Через місяць після закінчення школи юнака спіткала важка втрата – помер батько. Відтоді піклуватися про Юрія почала його тітка Світлана Анатоліївна зі своєю родиною. Завдяки її любові та підтримці він зумів вистояти.

Хлопець закінчив Вінницьке міжрегіональне вище професійне училище, пройшов строкову службу. До війни працював у компанії «Ковбаскофф», де останніми роками обіймав посаду торговельного представника. Незадовго до повномасштабного вторгнення створив сім’ю, у якій з’явилася донечка Стефанія.

«Юрій був світлою людиною. Він нікому не відмовляв у допомозі, завжди підтримував близьких і друзів. Досі ніхто не може повірити в те, що сталося непоправне і його більше ніколи не буде з нами. Проте пам’ять про нього житиме вічно», – говорить дружина захисника Тетяна.

До війська Юрій приєднався навесні 2023 року. Боронив Україну від російських агресорів у лавах 59-ї окремої штурмової бригади імені Якова Гандзюка. У званні молодшого сержанта виконував бойові завдання на посаді майстра екіпажу безпілотних авіаційних комплексів. 15 серпня життя воїна обірвалося.

«Юрій воював на херсонському та покровському напрямках. За допомогою БпЛА знищував ворожі цілі, здійснював коригування вогню. Доставляв критично важливі вантажі: їжу, медикаменти, боєприпаси. Був на гарному рахунку у командуванні частини, мав низку грамот за сумлінне несення служби», – розповідає дружина полеглого.

Юрія поховали у Вінниці на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Вічна пам’ять Герою!