23 березня 2024 року у бою поблизу села Первомайське Покровського району Донецької області загинув воїн з Вінниці Олександр Ніколюк. Йому назавжди 53 роки.

Олександр народився 30 квітня 1970 року. Навчався у 10-й загальноосвітній школі, а потім — у Вінницькому медичному коледжі імені акад. Д. К. Заболотного. Більшу частину свого життя працював медбратом в обласній психоневрологічній лікарні імені акад. О. І. Ющенка.

У 2015 році вперше став на захист країни. Брав участь у бойових діях у зоні АТО/ООС. На початку повномасштабного вторгнення знову приєднався до лав ЗСУ. У складі військ протиповітряної оборони закривав небо над Вінниччиною. Мав численні відзнаки від командування частини, серед яких — медаль за збиття шахеда. Пізніше був відряджений до 59-ї окремої штурмової бригади імені Якова Гандзюка. Виконував військові завдання на донецькому напрямку.

Минулого року життя воїна обірвалося. Син захисника Владислав пам’ятає батька як сильну, вольову людину. Каже, що його поважали за вміння приймати рішення та не відступати від намічених цілей і власних переконань.

— Батько ніколи не йшов на компроміси з совістю. Був наполегливим, щирим, добрим. Десятиліттями опікувався своєю матір’ю, яка через хворобу не полишала дім. Залюбки допомагав усім, хто потребував підтримки, — додає Владислав. — Його руки не знали втоми. Найкращим відпочинком для нього було поратися на дачі, де він виростив сад, займався бджільництвом та городництвом. Своєю продукцією радо ділився з близькими, сусідами та друзями…

Вічна пам’ять Герою!