24 листопада 2024 року в районі міста Часів Яр Донецької області загинув Вадим Миколайович Провоторов. Йому було лише 28.
Вадим народився 9 серпня 1996 року в селі Антонівка. Згодом сім’я переїхала у село Пилипи-Борівські, де вже проживала постійно. Тут пройшло його дитинство та шкільні роки. Після школи навчався у Мазурівському професійному училищі, де здобув фах тракториста. У юному віці втратив маму.
Працював за спеціальністю в АК «Зелена долина». У 2018 році побрався з односельчанкою Наталею. Разом виховували двох синочків — Матвія і Макара.
31 травня 2023 року Вадима призвали на військову службу за контрактом. Після базової підготовки, яку проходив у Львівській області, у червні цього ж року поповнив лави Збройних Сил України. Службу ніс у званні солдата, тракториста відділення інженерної техніки інженерно-дорожнього взводу інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, був нагороджений високою урядовою відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест» та нагрудним знаком «За службу».
24 листопада 2024 року в районі Часового Яру загинув хоробрий воїн. Це сталося під час спорудження фортифікаційних укріплень, коли бригада українських захисників потрапила під потужний ворожий артилерійський обстріл. Солдат Вадим Провоторов отримав поранення, несумісні з життям.
«Автобіографія Вадима зовсім коротка. Але кожен його крок, кожен вчинок є свідченням того, що він прожив свідоме життя справжнього чоловіка, воїна, патріота. Він був гордістю для батька, який теж є військовослужбовцем, коханим чоловіком, найкращим у світі татусем, дбайливим братом, чуйним односельцем. Він не встиг здійснити багатьох своїх мрій, але й не міг залишитися осторонь війни — пішов боронити рідну землю від підлого ворога-загарбника. Був дуже добрим, щирим, відкритим, ініціативним і водночас принциповим та сміливим. Побратими без заперечень завжди могли розраховувати на його допомогу та підтримку», — йдеться у повідомленні.
У молодого воїна залишилися батько Микола Васильович, дружина Наталя, маленькі синочки Матвійко і Макарчик, сестри Ганна й Катерина, рідні.
Поховали воїна-земляка Вадима Миколайовича Провоторова на сільському Пилипи-Борівському кладовищі.
Вічна пам’ять Герою!
