Два з половиною роки між небом і землею… 30 місяців надій, очікування, щоденних молитов і розмов із фотографіями.

В одну мить усі надії розбилися. Зниклий безвісти 36-річний молодший сержант Анатолій Григорович Бортник загинув на війні. Його життя трагічно обірвалося 14 лютого 2023 року поблизу населеного пункту Водяне Покровського району Донецької області.

Анатолій родом із села Северинівка. У 2017 році він разом із дружиною переїхав до Жмеринки. Працював у воєнізованій охороні, дружина Ольга — медсестрою педіатричного відділення Жмеринської центральної районної лікарні.

За словами Ольги, у Анатолія було багато друзів, він був дуже товариським, але сім’я завжди залишалася для нього на першому місці.
«Донечка Марійка була татковою принцесою. Коли він був поруч, їй більше ніхто не був потрібен. Вони гуляли, гралися, сміялися. Вона схожа на нього і зовні, і душею», — згадує дружина.

З 2014 по 2015 рік Анатолій ніс службу в зоні АТО. 22 лютого 2022 року отримав повістку, а вже за два дні почалося повномасштабне вторгнення. Він без вагань став на захист України, лише зрідка приїжджаючи у короткі відпустки, щоб обійняти найдорожчих — кохану дружину та доньку.

У родини було багато мрій: зробити ремонт у будинку, придбати автомобіль. Коли зв’язок із Анатолієм обірвався, Ольга, вірячи в його повернення, сама завершила ремонт і навіть купила маленьке авто, подумки звертаючись: «Я вже все зробила. Просто приїдь. Просто будь з нами…»

Трагічна іронія долі: вони познайомилися 14 лютого 2014 року, а рівно через дев’ять років, у День закоханих, його життя обірвалося…

29-річна Ольга залишилася вдовою та самостійно виховує 9-річну донечку. Найважче, каже вона, — відповідати на запитання дитини: «Де мій тато? Чому у всіх є тато, а в мене — немає?»

Вічна пам’ять Герою!