Олександр Покорський — людина з великої літери, відданий син України, справжній воїн, який ніколи не зраджував присязі та завжди стояв на захисті свободи своєї Батьківщини.

Народився Олександр Дмитрович 9 квітня 1990 року у селі Ковалівка Немирівської громади. Ще до початку повномасштабної війни він мав бойовий досвід — служив у лавах Національної гвардії України, брав участь в Антитерористичній операції на сході країни. Його мужність та відповідальність не залишилися непоміченими — за вірність справі Олександра було нагороджено відзнакою.

Коли ж на Україну знову насунулася хвиля вогню, Олександр не вагаючись повернувся до війська. Служив на запорізькому напрямку, там, де щодня точаться запеклі бої за українську землю. 2 вересня 2023 року, під час виконання бойового завдання, серце відважного воїна зупинилося…

7 вересня громада провела Героя в останню путь живим коридором — із сльозами, глибоким сумом і безмежною вдячністю. Та попри біль втрати, пам’ять про нього — жива. Вона — в серцях рідних, побратимів, земляків і всіх, хто продовжує боротьбу.

Олександр Покорський — це символ сили, гідності та любові до рідної землі. Його ім’я навіки вписане в історію України.

Вічна слава і шана Герою!