Війна нещадно забирає від нас все більше і більше Воїнів-Героїв. Відходять в інший світ люди з великої літери, які вже щось встигли зробити на цій землі і які ще тільки будували свої плани. Але всі вони ще мали зробити дуже багато і для себе, і для людей. А найголовніше – хотіли швидше принести рідній країні Перемогу, забезпечити всім нам мирне, спокійне життя. Вони зробили для цього дуже багато, але, на превеликий жаль, не всім судилось побачити це самим.
Наталюк Ігор Григорович народився 13 липня 1973 року в с. Балки Барського району Вінницької області. Мав брата, який помер у віці 10 років. Дуже цінував своїх батьків. Коли йому було 20 років, трагічно обірвалось життя батька. Ігор і мама перенесли це дуже важко.
Навчався у Барській ЗОШ №3. Після школи навчався у Вінницькому кооперативному технікумі на товарознавця. Відслужив строкову службу в армії. Працював на різних роботах. Займався підприємницькою діяльністю.
Ігор мав двох синів: Даніїла від свого першого шлюбу та Григорія від другого.
Ще у далекому 2014 році він добровільно став учасником АТО, вже тоді почав наближати нашу Перемогу, боронити рідну землю. Воював, брав участь в бойових операціях. Через рік, під час бою, був контужений, внаслідок чого виникли проблеми з здоров’ям, потрібне було тривале лікування, тому вимушено повернувся додому.
З початком повномасштабного вторгнення без вагань, добровільно став до лав ЗСУ, щоб зупинити рашистську навалу і зберегти незалежність та територіальну цілісність своєї Вітчизни.
«В мене є бойовий досвід, – сказав Ігор, – і я там потрібен, тому я йду».
Хоча за станом здоров’я міг цього не робити. Воював в Донецькій області. Боровся за своїх рідних, за кожного українця, за наше мирне життя.
Мав позивний ІГНАТ (від Ігор Григорович НАТалюк). Сталось так, що під час одного з боїв члени екіпажу бойової машини, де був і Ігор, зазнали дуже серйозних опіків. Було тривале лікування, здоров’я Ігоря ще погіршилось. Але не добувши до кінця лікування ,він сам повернувся на фронт, не зваживши на незадовільний стан здоров’я. І знову війна, знову бойова обстановка.
Але через два тижні після повернення на фронт, у Ігоря стався інсульт у дуже важкій формі. Доставили на лікування в Дніпро, але лікарі були безсилі. Серце героя не витримало.
Старший сержант старший технік 4 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону Ігор Григорович Наталюк помер в госпіталі в м. Дніпро 19 листопада 2023 року.
Його смерть стала великою втратою для побратимів, для всіх, хто його знав.
Він був дуже комунікабельним, дружелюбним. Мав багато друзів. Користувався повагою у всіх людей. Дуже любив своїх синів.
Таким він і залишиться у пам’яті всіх нас.
Він був справжнім Воїном-Героєм, не шкодував ні свого здоров’я, ні власного життя. І йшов на це абсолютно свідомо. Його життя, його вчинки є і будуть прикладом для всіх живих.
Вічна шана і слава Воїну-Герою!
