Автор: Україна, Історії Героїв

«Україну потрібно захищати, щоб окупанти не прийшли сюди»: історія Андрія Мельника

Андрій Мельник
…Герої не вмирають, Герої поміж нас,
Вони нас захищають, коли приходить час.
Герої не вмирають, вони завжди живуть,
У себе я питаю, чого так рано йдуть…

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії в Україну, Андрій Мельник добровільно з перших днів пішов виконувати обов’язок громадянина України — захищати Батьківщину.

«Якщо не я, то хто? Україну потрібно захищати, щоб окупанти не прийшли сюди», — завжди говорив чоловік.

Андрій Мельник. Фото: з особистого архіву

Герой народився 4 жовтня 1987 року в селі Переспа Луцького району. Згодом, разом із сім’єю, переїхав у село Рудка Козинська, де навчався у сільській школі. Після закінчення переїхав у Луцьк, де продовжив навчання у ВПУ №9. Пізніше працював на ЗАТ «Укртранс Волинь».

У 2010 році одружився і переїхав у місто Нововолинськ. Там працював у підприємця Паращенко А.О., а потім перейшов на ТзОВ «Механічно-ливарний завод».

Андрій Мельник. Фото: з особистого архіву

Разом із дружиною виховував двох синочків Сергія (2011 р.н.) і Володимира (2019 р.н.). Завжди був позитивним, добрим, щедрим. Мріяв, радів, насолоджувався життям. Але…

Розпочалася війна. Це найстрашніше, що придумали люди. Вона завжди приходить непрошеною. Заходить не стукаючи. Забирає не питаючи. За собою залишає сльози й смерть. У війни холодні очі.

Андрій Мельник. Фото: з особистого архіву

Андрій свідомо пішов на війну. Він захищав свою Батьківщину, свою сім’ю. 

Протягом 13 місяців чоловік захищав кордон України з Білоруссю, проходив навчання, випробовував різні методики, займався саморозвитком. Він завжди був найкращий у всьому. Завжди був першим. Його цікавило все. Ніколи не пас задніх. У березні 2023 року бригада, до складу якої входив Андрій, поїхала на Схід.

«Потрібно хлопців на передовій замінити, їм там важко, їм потрібно відпочити. А ми тут і так засиділися», — сказав рідним захисник.

Андрій Мельник. Фото: з особистого архіву

Перший бій розпочався 05 квітня 2023 року. Там було пекло. Артилерійський обстріл був зі всіх сторін. Неможливо підняти голови. А 6 квітня 2023 року перестало битися серце молодого воїна.

Поховали Героя Мельника Андрія в місті Нововолинськ на Алеї Героїв.

Ти не вийшов з того бою.
І не став ти на коліна.
Ти зробив все для того.
Щоб не впала Україна.
Close