Олександр Лозовий з Немирівської громади жив простим, але гідним життям. Любив родину, риболовлю, українську музику. У його машині часто лунав “Океан Ельзи”, а в серці — жила Україна. Він умів полагодити будь-що, прийти на допомогу в будь-яку хвилину, бути підтримкою і світлом для близьких.
48-річний чоловік пішов на війну заради майбутнього країни та своїх рідних.
5 березня 2023 року життя Олександра Лозового обірвалося внаслідок стрілецького обстрілу з підтримкою мінометів у зоні бойових дій. Він загинув під час виконання бойового завдання, захищаючи державний кордон України.
“Тато надзвичайно хотів жити. Мав багато цілей і мрій, які хотів втілити після перемоги, але не встиг. Не встиг, бо поклав своє життя, щоб своїх цілей досягли ми. Щоб прокидалися і раділи кожній миті, пили улюблену каву, подорожували Батьківщиною, кохали, творили, працювали, відпочивали. Тому не забувайте жити життя! Адже задля цього гинуть наші найкращі, щоб ми могли продовжувати свою справу і розвивати країну за яку вони боролися до останнього. Його втрату боляче прийняти”, — написала донька Героя.
Для родини він був не просто воїном. Він мріяв про Перемогу й обіцяв повернутись із нею. І хоч сталося по-іншому, перемога, про яку чоловік так мріяв, обов’язково буде.
Олександр Лозовий — не просто ім’я у списку. Це історія справжнього Героя, якого будуть згадувати не лише зі сльозами, а й з гордістю. Історія, яка навічно залишиться у серцях усіх, хто його знав, і всіх, заради кого він жив і загинув.
Світла пам’ять. Вічна шана!
