Солдат Сергій Слизун на псевдо «Старий» поліг 20 серпня 2024 року поблизу населеного пункту Приютне. Виконуючи бойове завдання, отримав поранення – ворожий БПлА скинув боєприпаси. Під час пересування до місця евакуації отримав додаткові поранення, які виявилися смертельними. Тепер захисникові назавжди 49 років.
Народився в місті Запоріжжя 12.07.1975р., де проживав до 18 років. Закінчив місцеву середню школу та вступив до училища. Після одруження та до останнього дня свого життя проживав в селі Дніпровка , Запорізької області зі своєю дружиною. Мав двох дорослих дітей (сина та доньку) та мав вже і онуків. Але на жаль старшого сина життя обірвалось в 2022 році.
З дитинства захоплювався футболом. Для нього футбол не просто хобі, а відпочинок для душі. Був добрим, позитивним та з гарним почуттям гумору. Сергій віддав своє життя за свободу і майбутнє своєї країни, був справжнім героєм, який без вагань став на захист Батьківщини. Його серце билося в ритмі відваги, мужності та любові до рідної землі та своїх рідних.
З перших днів повномасштабного російського вторгнення, чоловік поповнив лави місцевої ТРО. Служив у 110-ій окремій бригаді 115 бат. територіальної оборони Збройних Сил України. Тримав оборону на Запорізькому, Сумському, Харківському напрямках, і коли знов повернулись на Запорізький напрямок його життя обірвалось.
Поховали Сергія в рідному селі , недалеко від його сина. Небесні янголи тепер разом, а родині залишили сум, біль та згадку про себе.
Герої вмирають, щодня в страшній війні ми втрачаємо найкращих…
Вічна та світла памʼять Героям України..
