Олег Дем’яненко — один із тих, кого довго чекали вдома. Надія жевріла в серцях рідних, друзів, побратимів: може, живий, може, десь у полоні, може, зможе повернутись. Але війна жорстока. Понад рік Олег вважався зниклим безвісти. Аж поки не підтвердили — він загинув, захищаючи Україну.

Олег був родом із мальовничого села Криківці Немирівської громади. Коли почалась повномасштабна війна — він не стояв осторонь. Вирушив на захист рідної землі, тому що вірив: свобода варта боротьби.

21 червня 2022 року — дата, яка навіки врізалася в пам’ять його рідних. Саме тоді він перестав виходити на зв’язок. Тоді ще ніхто не знав, чи живий, чи поранений, чи в полоні. Не було підтвердження — і була надія. А з нею — щоденні молитви, сльози, очікування.

На жаль, восени 2023 року підтвердилося: Олег загинув. 18 жовтня рідне село прощалося зі своїм Героєм. Люди несли квіти, ховали очі від сліз і схиляли голови — на знак глибокої шани до воїна.

Його ім’я тепер назавжди викарбуване у серцях тих, хто знав, любив і чекав.

Вічна пам’ять і слава Олегу Дем’яненку!