Олександр Очеретнюк був не просто військовим — він був символом мужності, відповідальності та сили духу. Людина, яка в найважчі часи не відступала, не шукала виправдань і не скаржилася. Його позивний «Дед» став уособленням поваги серед побратимів — за досвід, витримку та глибоку людяність.

Ще у 2015 році, під час часткової мобілізації, Олександр одним із перших став до лав Збройних сил України. Служив на кордоні країни, віддаючи всі сили складній і небезпечній службі. Повернувшись до мирного життя, він не полишав віри в обов’язок. І коли 24 лютого 2022 року ворог знову переступив український кордон, він, попри вік і проблеми зі здоров’ям, не вагаючись повернувся на передову.

З 24 серпня 2022 року молодший сержант Очеретнюк виконував бойові завдання у складі військової частини А1619, був командиром 1-го відділення взводу протитанкових керованих ракет 1 стрілецького батальйону. Він проявив себе як спритний, фізично підготовлений воїн, який вправно володів зброєю, завжди діяв з честю та виваженістю. Його поважали молодші побратими, бо він не лише командував — він був поруч у найнебезпечніші хвилини, підтримував досвідом і словом.

«Батько завжди відважно виконував свій громадянський та військовий обов’язок. Був прикладом для своїх молодих побратимів. Мав позивний «Дед», ніколи не скаржився, старався завжди допомогти кожному і порадою, і своїм досвідом. Усі, хто його знав, казали, що він — людина з золотим серцем», — розповіла донька Героя.

Прямолінійний, чесний, мужній — він був взірцем людяності та незламності для багатьох. І в мирному житті, і на війні — Олександр Анатолійович залишався таким, яким його запам’ятали рідні, друзі та бойові побратими.

10 березня 2024 року, виконуючи бойове завдання на «нулі» поблизу села Первомайське Покровського району Донецької області, його серце зупинилося. Завдання було виконане — на жаль, ціною власного життя.

Він віддав війні чотири довгих, складних роки свого життя. Для рідних, близьких, друзів та побратимів він назавжди залишиться Героєм, бо ціною власного життя боронив рідний край.

Вічна пам’ять, вічна шана!