Олександр Лавренюк — оборонець із села Ольгопіль, який прожив життя з гідністю, любов’ю до своєї справи та незламною вірою в Україну. Він пройшов непростий життєвий шлях, що вів його через різні міста й країни, але в найтяжчий для держави момент Олександр зробив єдиний правильний вибір — повернувся додому, щоб стати на захист Батьківщини.

З перших днів повномасштабного вторгнення Олександр став до лав оборонців. У складі ТГр «Нормандія» виконував бойові завдання на лівому березі Дніпра. Від Київщини до Херсонщини він залишив по собі слід мужності, сили духу й самопожертви.

Ніколи не вагався рятувати людей, завжди був там, де найважче. Таким його пам’ятають побратими й рідні — чесним, відданим і незламним.

17 лютого 2024 року Олександр загинув під час виконання бойового завдання в селі Тягинка на Херсонщині.

Військового з почестями поховали у рідному Ольгопілі. Попрощатись з обронцем прийшли рідні, друзі, побратими.

За мужність і самопожертву Олександра Лавренюка нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно), відзнакою Президента України «За оборону України», медаллю «Ветеран війни — учасник бойових дій», а також відзнакою командира 106 окремої бригади Хмельницької ТРО.

Вічна памʼять Герою!