Олександр Чернявський народився 7 травня 1982 року. Все життя він прожив у рідній громаді, серед тих, хто знав його як доброго, працьовитого, щирого чоловіка, на якого завжди можна було покластися. Його поважали за відданість, відповідальність і спокійний характер.

Коли на українську землю прийшла повномасштабна війна, Олександр, не вагаючись, став на захист держави. У складі Збройних Сил України він виконував бойові завдання як гранатометник 2-го відділення охорони взводу охорони 1-го механізованого батальйону. Його бойові побратими відзначають: це був боєць, який не шукав слави, але завжди був поруч, завжди на передовій, завжди надійний.

Олександр ніколи не стояв осторонь спільної справи. Його рішучість, витримка та внутрішня сила допомагали іншим тримати стрій навіть у найважчі моменти. Він був тією людиною, яка своїм прикладом надихала і підтримувала бойовий дух побратимів.

3 жовтня 2024 року в місті Ізюм Харківської області Олександр Євгенович Чернявський загинув, виконуючи бойове завдання, вірний військовій присязі до останнього подиху.

Його шлях — це шлях честі, мужності й самопожертви. Ім’я Олександра назавжди вписане в ряди Героїв, які віддали своє життя за свободу України.

Вічна пам’ять! Вічна слава!