14 березня 2024 року внаслідок штурмових дій противника поблизу села Лугівка на Сумщині загинув солдат Олександр Крапівін. Він виконував бойове завдання, виявивши стійкість і героїзм, та навіки залишився у строю разом із тими, хто віддав життя за свободу України.

Життєвий шлях Героя

Олександр Крапівін народився 7 березня 1982 року в селі Дерганівка, що на Житомирщині. З липня 2021 року він мешкав у селі Панасівка Глуховецької громади на Вінниччині.

Ще у 2014 році, коли почалася війна на Сході України, він без вагань став на її захист. Протягом двох років проходив службу на передовій, борючись із російськими окупантами. Важкі бойові будні не минули безслідно — Олександр отримав статус учасника бойових дій та інвалідність ІІІ групи. Але це не зламало його дух.

З початком повномасштабного вторгнення він не залишився осторонь — із непримиренним гнівом у серці знову став до лав захисників. Проходив службу у складі військової частини А2772, обіймаючи посаду майстра-акумуляторника відділення технічного обслуговування та ремонту.

Останній бій

14 березня 2024 року Олександр Крапівін загинув під час виконання бойового завдання. Він боровся до останнього, захищаючи українську землю та свою країну.

Попрощалися з Героєм 16 березня 2024 року в селі Білилівка, що на Житомирщині.

Його ім’я назавжди залишиться в пам’яті рідних, побратимів і всіх, хто знав його як мужнього воїна, вірного друга та справжнього патріота.

Вічна пам’ять і слава Герою!