Данилко Вадим Віталійович народився у місті Вінниця 1 жовтня 2003 року. Дитинство проходило в Хмільницькому садочку Nº1, потім – роки навчання в гімназії Nº1.

По закінченні девʼятого класу Вадим вирішив бути медиком і вступив до Вінницького медичного коледжу імені академіка Заболотного, де навчався за фахом «фельдшер».

У 2022 році розпочалось повномасштабне вторгнення Росії в Україну (Вадим тоді навчався на останньому курсі), і хлопець, не вагаючись, вступив до Збройних сил України разом з батьком Віталієм Васильовичем.

Прослуживши пів року, Вадим одружився з коханою дівчиною Олею, але урочисту частину весілля молодята вирішили відкласти до закінчення війни.

Військову службу чоловік проходив бойовим медиком 2-го стрілецького взводу 1-ої стрілецької роти військової частини А7339 у званні молодного сержанта, бойовий медик, був відданим медичній справі, любив допомагати людям.

Це був великий патріот, справжній чоловік, котрий прагнув справедливости в усьому.

28 березня 2024 року під час захисту Батьківщини від агресії ненаситної РФ молодший сержант в/ч А7339 Данилко Вадим Віталійович загинув (це сталося поблизу населеного пункту Часів Яр Донецької області).

Для родини Вадим був найкращою у світі люблячою та відповідальною дитиною, турботливим онуком, надійним братом і коханим чоловіком; для України – справжнім сином, лицарем, борцем за мир і правду.

У Вадима Віталійовича залишилась дружина Ольга, мама Юлія Миколаївна, батько Віталій Васильович та сестра Анна.

Вічна пам’ять і слава йому! Вічна пам’ять і слава всім тим, хто віддав своє життя за свободу, мир і незалежність Української держави.