У 23 роки більшість лише починають будувати життя. А він уже став опорою для побратимів, гордістю для родини й надією для України. Микола Карабаджак із села Тиманівка не просто мріяв — він діяв. І, попри молодість, прожив життя справжнього чоловіка, захисника, офіцера честі.

Микола народився 19 грудня 2000 року. З дитинства був наполегливим, уважним до інших, з чітким розумінням, що таке обов’язок. Навчався в рідній Тиманівській школі, а після — зробив рішучий крок і вступив до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Там він не лише здобував військові знання, а й гартував характер, ставав тим, ким хотів бути — справжнім офіцером.

У 2023 році, щойно закінчивши навчання, Микола без вагань став до лав Збройних Сил України. Служив старшим лейтенантом, заступником командира зенітної ракетної батареї. Молодий, енергійний, закоханий у життя й у свою наречену Діну, він мріяв про родину, мав плани на майбутнє — але перш за все був вірним солдатом своєї держави.

Його шлях обірвався 15 серпня 2024 року на Донеччині — під час бойового завдання. Та ні війна, ні час не здатні стерти пам’ять про нього. Для родини — він завжди буде люблячим сином і братом, для побратимів — надійною спиною, для громади — гордістю, яку вже ніколи не забудуть.

Микола Карабаджак прожив життя чесно, по совісті, вірно Україні. Його ім’я назавжди залишиться в серці Тиманівки.

Вічна пам’ять Герою!