Його життя було простим і чесним — як у багатьох наших земляків. Микола Паладі, уродженець села Малий Митник, не шукав слави, не мріяв про подвиги. Він просто працював — на благо громади, на місцевому комунальному підприємстві «Хмільниккомунсервіс», допомагав іншим, будував спокійне життя у рідному краї. Та війна перекреслила звичне — і Микола став солдатом.

Після вимушеного переселення, маючи статус внутрішньо переміщеної особи, він не зламався — працював, не втрачаючи людяності та тепла. А коли прийшла повістка — не вагався. У складі 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу, як стрілець-санітар, Микола рятував життя на передовій, не шкодуючи власного. Його роль була особливою — не лише захищати, а й витягати з вогню поранених побратимів, повертати їх до життя.

7 вересня 2023 року, під час мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Первомайське Покровського району на Донеччині, життя Миколи обірвалося. Він загинув, виконуючи свою найважливішу місію — допомагати іншим навіть під вогнем.

Микола Паладі — це обличчя справжнього українського захисника. Людина, яка не прагнула війни, але з гідністю пройшла свій шлях до кінця. Він залишився вірним і землі, і людям. Пам’ятаймо його — як того, хто не відступив і залишив нам приклад великої мужності.