Ігор Заграй народився 4 травня 1987 року в селі Савинці на Гайсинщині. Після закінчення місцевої школи продовжив навчання у Заболотненському ВПТУ №31, де здобув фах механіка.

Його професійний шлях був тісно пов’язаний із технікою. Ігор працював механізатором у сільськогосподарському підприємстві, потім опалювальником у Савинецькому дитячому садку, а згодом — механіком в автопарку МХП. Він був людиною, яка любила свою справу, розумілася на техніці й завжди прагнула вдосконалювати свої навички.

Відважно став на захист Батьківщини

Проте головним покликанням Ігоря стала боротьба за незалежність України. У 2014 році, коли російська агресія загрожувала сходу країни, він добровільно став до лав захисників. Виявивши мужність та незламність, Ігор воював у зоні АТО, не шкодуючи себе заради безпеки рідної землі.

Коли у 2022 році почалося повномасштабне вторгнення, Ігор знову взяв зброю в руки. Служив у військовій частині А4741, у складі 23-ї окремої механізованої бригади, обіймаючи посаду номера обслуги протитанкового відділення. Він був відповідальним та надійним воїном, на якого завжди можна було покластися. Його професіоналізм і сила духу допомагали іншим триматися навіть у найскладніші моменти.

Попри військові будні, Ігор завжди залишався доброзичливим і життєрадісним. Він легко знаходив спільну мову з оточуючими, особливо з дітьми, яких щиро любив. Його товариськість та внутрішнє тепло робили його особливою людиною, яка надихала інших взаємоповагою та добротою.

Його життя було сповнене відваги та самопожертви. Ігор залишив після себе не лише спогади, а й невмирущий слід у серцях рідних, друзів та побратимів. Він був люблячим сином, турботливим батьком для своєї 8-річної доньки Зоряни, відданим братом Тарасу та Андрію.

Вічна слава та пам’ять Герою!