Війна назавжди змінила долі тисяч українців, забравши найкращих — тих, хто без вагань став на захист Батьківщини. Сергій Сирота, 24-річний воїн із села Осіївка, був одним із таких — мужнім, вірним і відданим Україні до останнього подиху.

Сергій народився й виріс у невеликому, але затишному селі, де його знали як добру, щиру і товариську людину. Він завжди був готовий допомогти, підтримати, підставити плече тим, хто цього потребував. Його рідні та друзі згадують про нього як про надійного товариша, який умів розвеселити й водночас завжди серйозно ставився до обов’язків.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, Сергій не залишився осторонь і вступив до лав Збройних Сил України. Його вибір був свідомим і беззаперечним — захищати рідну землю від ворога. Він став сапером інженерно-саперного відділення, виконуючи одну з найнебезпечніших місій на фронті. Робота сапера — це щосекундний ризик, що потребує виняткової уваги, холоднокровності та професіоналізму. Сергій володів цими якостями сповна.

Його бойовий шлях був непростим, але він завжди залишався вірним військовій присязі та своїм побратимам. Його сміливість, стійкість і відданість справі викликали повагу всіх, хто мав честь служити поруч із ним.

8 листопада 2024 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Стрілеча Харківської області, Сергій загинув.

Сергій Сирота залишиться в серцях усіх, хто його знав, як світла, добра і мужня людина, яка віддала своє життя заради майбутнього України. Його подвиг назавжди вписаний в історію боротьби нашого народу.

Світла пам’ять і вічна слава Герою!