Він мріяв виховати сина, але віддав життя за Україну…
До лав Небесного війська приєднався ще один захисник України – солдат Збройних Сил України, житель Тульчинського району Лукіянчук Роман Олександрович.
Мужній воїн повернувся на рідну землю «на щиті»…
Роман Олександрович народився 14 квітня 1995 року в селі Нестерварка. Закінчив місцеву загальноосвітню школу, а згодом навчався у Тульчинському ВПУ №41. У 2018 році створив родину, а вже у 2020 році в його житті з’явилася найцінніша радість – син Нікіта. Працював майже чотири роки у Тульчинській філії інтернет-провайдера “GoNet”. Однак, коли 23 травня 2024 року Україна потребувала його захисту, без вагань став до лав ЗСУ.
Солдат Лукіянчук Роман Олександрович виконував бойові завдання стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону.
Чотири довгі й болісні місяці минули, перш ніж герой повернувся додому. Роман Олександрович вважався зниклим безвісти, і лише пізніше експертиза ДНК підтвердила його загибель 22 жовтня 2024 року. Він загинув під час ворожого артилерійського обстрілу поблизу села Міньківка Бахмутського району Донецької області, віддавши своє життя за свободу та незалежність України, за світле майбутнє свого сина.
Йому було лише 29 років…
Неймовірно боляче усвідомлювати, що найкращі йдуть так рано. Роман був людиною, яка любила життя, надихала інших, була вірною присязі та віддано захищала кожного з нас. Та, на жаль, російський окупант забрав у нього найдорожче – життя.
Втрата Романа – це невимовний біль не лише для його рідних, а й для всієї громади.
Попрощатися з Героєм прийшли рідні, друзі, побратими, представники влади та всі, хто знав і поважав Романа. Слова співчуття та підтримки лунали звідусіль. Чин похорону відбувся у храмі села Нестерварка. Під звуки Державного Гімну та військовий салют громада провела свого захисника в останню путь. Поховали Романа на кладовищі рідного села.
Висловлюємо глибокі співчуття рідним та близьким – мамі Антоніні Олександрівні, дружині Юлії Станіславівні, синові Нікіті, бабусі Лілії Іванівні, дідусю Олександру Івановичу та всім, хто знав і любив Романа. Світла пам’ять про нашого Героя житиме вічно. Він назавжди залишиться в наших серцях.
Вічна слава Захиснику України!
Царство Небесне воїну світла!
