Геннадій Кудінов — один із тих, хто не шукав слави, але став символом справжньої мужності та сили духу. Він був не просто солдатом, а Людиною з великої літери — щирим, добрим, завжди усміхненим і відданим своїй справі. Його бойовий шлях — це шлях гідності, який назавжди залишиться у пам’яті рідних, побратимів і всієї Крижопільської громади.

Геннадій був призваний на службу Тульчинським районним територіальним центром комплектування. Служив старшим стрільцем-оператором у механізованому батальйоні. Він знав, що таке ризик, біль, страх — але ніколи не відступав. Його позиція була незмінною: бути там, де потрібен найбільше.

Геннадій був не просто солдатом. Він був справжнім другом, на якого можна було покластися. Завжди приходив на допомогу, завжди знаходив слова підтримки, завжди залишався людиною з відкритим серцем. Його любили за життєрадісність, щирість і небайдужість до людей. Він ніколи не забував, за що бореться — за рідну землю, за своїх близьких, за свободу кожного українця.

9 лютого 2025 року, виконуючи бойове завдання біля Андріївки на Донеччині, Геннадій Кудінов прийняв свій останній бій. Та навіть після смерті він залишається прикладом — як жити, як любити свою країну й боротися за неї до кінця.

Його подвиг не забудеться. Світла пам’ять, вічна слава і наша безмежна вдячність!