Народився Володимир Рижак в селі Хижинці 19 липня 1966 році в простій українській родині, батьки якого працювали в колгоспі «Перемога» с. Хижинці Вінницького району, батько – Рижак Василь Каленьович був водієм вантажного автомобіля, а мати – Рижак Надія Семенівна – передова доярка молочно-товарної ферми.
Навчався в Хижинецькій школі з 1973 по 1983 роки, де вчитель «Допризовної підготовки юнаків», відставний полковник авіації – Дубов Самсон Ілліч, розгледів в юному Володимирі неабиякий потенціал та спонукав його до вступу до Ачинського Військового авіаційно-технічного училища (Росія, Красноярський край).
Після закінчення училища, служив в смт. Озерне Житомирської області, потім був переведений в м. Гомель (Білорусія).
У часи здобуття Україною незалежності, їхню військову частину керівництво Міністерства оборони СРСР планувало перевести десь у Сибір, але офіцери – українці хотіли служити Україні, тому масово звільнялися та їхали в Україну.
Звільнившись, Володимир Васильович пішов працювати в міліцію, потім працював на підприємствах «Вінницямлин», «Вінницягаз», виконував обов’язки електрика. Мав «золоті руки», вмів усунути будь-яку поломку. Пізніше відкрив свою власну справу. На Вінниччині він був визнаним майстром своєї справи, адже був першокласним автоелектриком.
З перших днів повномасштабного вторгнення ₚосійською федерацією в Україну пішов добровольцем боронити рідну землю. Мав звання – старший лейтенант Збройних сил України. Служив у 355-му навчальному механізованому полку (в/ч А3211), що в структурі 184-го навчального центру Національної академії сухопутних військ.
Загинув 13 березня 2022 року від підступного ворожого ракетного удару на Яворівському військовому полігоні (Львівська область).
За бажанням дружини, похоронено Героя з військовими почестями в селі Степанівка Вінницького району.
В рідному селі Хижинці перейменовано вулицю Гагаріна на вулицю Володимира Рижака.
У захисника залишилися мама Надія Семенівна, дружина Наталія, син Павло, донька Анастасія, а також інші рідні та друзі.
Вічна пам’ять Герою!
