Віктор Петренко зі Слободи-Шаргородської був тим, хто не словами, а діями доводив свою любов до Батьківщини. У його серці жила Україна — справжня, сильна, вільна. І саме за неї він без вагань став на захист.

Народився 8 серпня 1976 року, Віктор змалку був прикладом людяності, щирості та працьовитості. Його добре знали й поважали в рідному селі: скромний, добрий, завжди готовий допомогти. А ще — з глибоким почуттям обов’язку перед своїми людьми та своєю землею.

Коли Україна опинилася в небезпеці, Віктор не залишився осторонь. Став сержантом, командиром 3-го гранатометного відділення роти вогневої підтримки. На передовій він був не лише професійним військовим, а й надійним товаришем, підтримкою для побратимів. Його поважали за витримку, силу духу та людське тепло, яке він ніс навіть у найтемніші дні війни.

7 березня 2022 року Віктор віддав своє життя, виконуючи бойове завдання на Сході України. Він загинув, захищаючи кожного з нас — тих, хто прокидається під мирним небом завдяки таким, як він.

Вічна пам’ять та слава Герою!