Він був тим, хто не лише тримав у руках зброю, а й витягував поранених з-під вогню. Тим, хто не розмірковував, а діяв — заради побратимів, заради України, заради кожного з нас. Олександр Пугачов, тульчинчанин 1984 року народження, став солдатом, коли країна потребувала найкращих.

Служив стрільцем-санітаром у складі механізованого підрозділу — це означає, що його місія була подвійною: боротися з ворогом і водночас рятувати життя. Робота стрільця-санітара — одна з найнебезпечніших: під обстрілами, на передовій, у перших лавах бою. Саме таким був Олександр — безстрашним і самовідданим.

Його серце билося в унісон з серцями побратимів, а душа була сповнена любові до Батьківщини. До останнього подиху Олександр залишався на передовій — там, де вирішується доля України.

Відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, 12 жовтня 2023 року під час безпосереднього бойового зіткнення з ворогом в районі населеного пункту Курдюмівка Бахмутського району Донецької області загинув.

Пам’ять про Олександра Пугачова — це не лише біль утрати. Це гордість. Це символ безмежної відданості, людяності та справжньої сили. Герої не вмирають — вони залишаються з нами назавжди.