Його життя — це шлях справжнього чоловіка, який ніколи не стояв осторонь, коли Батьківщина потребувала захисту. Володимир Лесько із села Крищинці не шукав слави, не говорив гучних слів — він просто робив свою справу. Скромно, впевнено і з гідністю.

Народився Володимир Лесько 28 липня 1987 року, навчався у місцевій школі, а згодом працював механізатором на підприємстві «Зелена долина». Його добре знали як трудолюбиву людину, яка завжди тримала слово і не боялася важкої роботи. Та справжнє випробування життя чекало попереду — війна.

Ще до повномасштабного вторгнення Володимир два роки служив в зоні проведення антитерористичної операції. Він добре знав, що таке передова, як звучить артилерія і якою ціною дається тиша в тилу. А вже 28 лютого 2022 року, не вагаючись ні на мить, знову став до лав захисників. Зі званням сержанта служив водієм взводу протитанкових ракетних комплексів. Його робота — швидкість, точність, підтримка побратимів у найгарячіші миті бою.

Його побратими кажуть: Володимир був із тих, на кого завжди можна покластися. Без зайвих слів, з глибокою відповідальністю і спокоєм він виконував свій обов’язок. У ньому була внутрішня сила, що вселяла впевненість в інших.

Служба для нього була не лише формальністю, а особистим вибором — вибором чоловіка, громадянина, сина свого краю. Його серце було там, де найважче. І цей вибір зробив його Героєм.

19 травня 2024 року під Красногорівкою на Донеччині Володимир Лесько загинув під час виконання бойового завдання. Але його історія не про смерть. Вона — про життя, відданість, стійкість і безмежну любов до рідної землі.

Пам’ять про Володимира житиме у серцях односельців, друзів, побратимів. У його вчинках — приклад для прийдешніх поколінь. Герої не зникають — вони залишають слід.

Вічна шана і слава!