Життя Олександра Рибалко — це історія безумовної відданості Україні, любові до свого краю та готовності завжди бути поруч, коли цього найбільше потребують. Його ім’я назавжди залишиться у серці Немирова, адже він був не лише воїном, а й громадським діячем, батьком, сином, братом і людиною великого серця.

Народжений у 1977 році, Олександр рано проявив громадянську свідомість — у 2010–2015 роках був депутатом Немирівської міської ради VI скликання. Він ніколи не стояв осторонь проблем містян: був активістом, ініціативним і небайдужим до всього, що відбувалося довкола. Його знали як людину діла, яка завжди підтримувала справедливість і простих людей.

Коли у 2014 році росія вперше посягнула на українську незалежність, Олександр не вагаючись пішов добровольцем на фронт. Він пройшов запеклі бої 2014–2015 років, і навіть після повернення не залишався осторонь. У 2022-му, з початком повномасштабного вторгнення, він знову став до лав захисників. Не міг інакше — такою була його сутність.

Його служба була прикладом мужності та вірності військовій присязі. Разом із побратимами боронив Україну від окупантів на Донецькому напрямку. 29 січня 2023 року, за добу до свого дня народження, Олександр Рибалко загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Водяне, Донецької області.

Цей день став межею, що поділила життя його родини на «до» і «після». У скорботі залишилися батьки, дружина та троє дітей, які осиротіли.

Вічна пам’ять і шана захиснику України!