Євгеній Бобко — старший солдат, гранатометник, побратим, брат і людина з великим серцем. Його життєвий шлях — це приклад щирої любові до Батьківщини, самовідданості й сили духу.

Народився Євгеній 23 червня 1985 року в селі Велика Димерка. Закінчив місцеву школу, а після дев’ятого класу вступив до професійно-технічного училища, де здобув спеціальність маляра-штукатура. Майже все своє життя працював дорожником — клав асфальт і тротуарну плитку. Це була чесна, нелегка, але важлива робота, якою він пишався.

Ще у 2003 році Євгеній склав військову присягу. А коли почалося повномасштабне вторгнення — не вагаючись, добровільно став до лав Збройних Сил України. Служив у 41 батальйоні, виконував бойові завдання в складі військової частини А4066 як гранатометник. На службу не нарікав — виконував накази чесно й гідно.

За час служби його було нагороджено відзнакою «Козацький хрест» ІІІ ступеня, медаллю «Ветеран війни». Після загибелі — медаллю «За жертовність і любов до України».

Женя був саме тією людиною, яка завжди об’єднувала навколо себе інших — щирий, справедливий, надійний і добрий. Любив готувати й особливо радів, коли збирав велику родину на свята.

«Женя назавжди залишиться в пам’яті рідних, друзів, побратимів — усміхненим і життєрадісним», — говорить сестра Світлана.

Євгеній Бобко загинув 19 жовтня 2023 року поблизу населеного пункту Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області, під час виконання бойового завдання. Йому було 38 років. У нього залишились брати, сестри та цивільна дружина.

Пам’ять про Євгена житиме в серцях усіх, хто його знав і любив!