Микола Макарусь завжди відчував, коли настає момент діяти. Ще до повномасштабного вторгнення, коли над країною нависла загроза, він не чекав наказів і не роздумував — просто зробив вибір справжнього чоловіка. У січні 2022-го року гайсинець підписав контракт і став до лав батальйону територіальної оборони. Так почався новий, найважливіший розділ його життя — шлях Захисника.

Микола народився 19 грудня 1979 року в Гайсині. Він командував взводом у 168 батальйоні 120-ї бригади ТрО, був серед перших добровольців, які вирушили на фронт. Воював на найгарячіших напрямках — Слов’янськ, Ізюм, Бахмут, Чорнобильська зона, Покровський напрямок. Його шлях — це шлях справжнього воїна.

Зник безвісти 11 травня 2024 року під Очеретиним. У квітні 2025-го стало відомо: Микола загинув, виконуючи бойове завдання. Його повернення додому — через рік, у день, коли вулиці Гайсина прощались із Героєм, схиливши голови в пошані. Рідні, побратими, земляки — усі, хто знав Миколу, згадують його як людину добру, компанійську, з неймовірним почуттям гумору. Він був тим, на кого можна покластися. Його не можна було не поважати.

У Миколи залишилися мати, дружина, дві донечки. Їхнє горе — спільне з усією громадою. Але разом із болем — і гордість. За те, що Микола був із тих, хто не чекає. Хто йде першим. Хто стоїть до кінця. Він — навіки в строю. Він — частина нашої свободи.

Вічна пам’ять Герою!