Він народився в тихому подільському селі Леухи, у родині, де з дитинства прищеплювали працьовитість, чесність і любов до рідної землі. Саме ці цінності стали фундаментом у житті Сергія Порфірова — людини, яка залишалася вірною собі та Україні до останнього подиху.

Сергій зростав добрим, щирим і відповідальним хлопцем. Навчався в місцевій школі, де його поважали і однокласники, і вчителі. Потім — Немирівський будівельний технікум, строкова служба, робота в будівельній сфері. Він не шукав легких шляхів, бо звик працювати руками і серцем.

А коли на його Батьківщину прийшла біда, Сергій не вагався. У серпні 2022-го, вже маючи життєвий досвід і поважний вік, він знову вдягнув військову форму — цього разу, щоб боронити не просто землю, а саме майбутнє. Його відправили на один із найгарячіших напрямків — Бахмут.

Під час бойового завдання 5 жовтня 2022 року зв’язок із Сергієм обірвався. Довгі місяці його родина жила між болем і надією, не знаючи, що насправді сталося. І тільки завдяки ідентифікації вдалося повернути Героя додому.

Сергій Порфіров — це не просто ім’я. Це символ мужності, гідності, родинної любові та самопожертви. Його рідні згадують його як доброго, турботливого брата, дядька, вірного друга і побратима. Його подвиг — це частина великої історії боротьби за свободу, де кожен Герой — це цілий всесвіт.

На рідній леухівській землі Сергія провели з усіма військовими почестями.

Вічна пам’ять Герою!