Дмитро Купчик народився 2 травня 2002 року в селищі Шпиків на Вінниччині. Ще з юних років він вирізнявся відповідальністю, добротою та щирим бажанням допомагати іншим. Для батьків був гордістю, для друзів — опорою, а для побратимів на фронті — надійним бойовим товаришем.

Свою дорогу до війська Дмитро обрав свідомо. Проходив службу за контрактом, був молодшим сержантом, заступником командира бойової машини — навідником-оператором у складі механізованого батальйону. У бою діяв рішуче й точно. Його побратими згадують: Дмитро завжди був зосередженим, спокійним і готовим прикрити своїх, не шкодуючи себе.

Після одного з боїв поблизу села Орлівка на Донеччині 6 березня 2024 року Дмитро зник безвісти. Сім довгих місяців рідні трималися за надію, вірили в диво, чекали звістки. На жаль, вона прийшла болем — підтвердили загибель.

Його життя обірвалося на війні за свободу, але памʼять про нього — жива. У Дмитра залишилися батьки, які виховали сина-героя. Його приклад — це нагадування, якою дорогою ціною виборюється наша незалежність.

Герої не вмирають. Дмитро Купчик назавжди залишиться у строю — у серцях тих, хто його знав, любив і ким він захищав Україну.