Віталій Паянок народився 9 квітня 1991 року в селі Джурин, що на Вінниччині. З ранніх років вирізнявся відповідальністю, доброзичливістю та глибоким почуттям справедливості. Його поважали не лише в рідному селі, а й згодом у військовому колі — за щирість, людяність і силу духу.

Упродовж усього життя Віталій прагнув бути корисним для своєї громади й держави. Він не шукав легких шляхів, завжди приймав виклики часу з гідністю. Коли країна потребувала мужніх і вмотивованих воїнів, Віталій став до лав Збройних Сил України, щоб захищати рідну землю від агресора.

Служив у складі військової частини А1910 — навідником мінометного відділення роти вогневої підтримки. Його командири й побратими відзначали його рішучість, витримку та вміння залишатися опорою для інших навіть у найважчі моменти. Віталій мав високу внутрішню мотивацію, постійно вдосконалювався як боєць і завжди підтримував бойовий дух у підрозділі.

14 лютого 2025 року, перебуваючи на місці тимчасового розміщення в селі Новоселиця Сумської області, Віталій Паянок загинув внаслідок пожежі з поки що невстановлених причин. Йому було лише 33 роки.

Його життя обірвалося далеко від дому, та памʼять про нього — щира, світла й глибока — залишиться у серцях родини, побратимів, друзів та всієї громади Джурина. Віталій був і залишиться справжнім прикладом відданості, мужності та честі.

Світла памʼять Герою. Його відвага житиме в кожному серці, у кожному кроці до перемоги!