Мужність — це не лише йти на війну. Мужність — це залишатися на передовій, навіть коли знаєш, що шансів повернутися обмаль. Саме таким був Ярослав Паєвський — офіцер, чоловік, син і патріот. Людина, яка свідомо обрала шлях захисника, щоб бути там, де найважче, — поруч зі своїми побратимами.

Народився Ярослав 2 вересня 1989 року в Хмільнику. Ще зі школи вирізнявся серйозністю, дисципліною та глибоким почуттям справедливості. Він завжди говорив, що хоче жити гідно і служити тим, хто слабший. Обрав військову справу не випадково — для нього це була не лише професія, а й поклик серця.

Став офіцером, майором — не за званням, а за духом. Той, кому довіряють люди, на кого рівняються. У бойових умовах Ярослав не ховався за спинами солдатів — він йшов першим. Був тим, хто приймає рішення, бере відповідальність і не зраджує.

23 квітня 2025 року, під час бойового завдання в Донецькій області, Ярослав загинув унаслідок авіаудару в Новопавлівці.

Ярослав Паєвський назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав. Він віддав своє життя не заради нагород, а заради нас із вами. За право жити на своїй землі вільно, гідно й без страху.

Вічна пам’ять Герою!