Він добровільно пішов на фронт, бо знав, для чого це потрібно. Воїн з Барської громади Жмеринського району Олександр Боднар до останнього боровся з ворогом на своїй землі.
Олександр Боднар на позивний «Масик» народився 9 червня 1972 року в селі Ялтушків на Вінниччині. Він ріс у люблячій та турботливій родині разом зі страшим братом. Батько Олександра працював електрозварювальником, а мати була нянею в дитячому садочку.
Освіту після закінчення школи Олександр здобував у Одеському морехідному училищу. Згодом хлопець долучився до лав армії та пройшов строкову службу у місті Балта.
Працюючи за кордоном, чоловік створив сім’ю. Тоді в Олександра народився син Віктор. Однак коли сімейне життя не склалося, він повернувся в рідне село. Там чоловік доглядав за батьком, який потребував допомоги через важку хворобу.
Сидіти склавши руки, коли росіяни почали повномасштабне вторгнення, Олександр Боднар не зміг. Він добровільно став на захист рідної країни, не вагаючись жодної миті.
На початку чоловік служив у територіальній обороні Київської області. Згодом захисник вирушив на оборону України на найгарячіші напрямки Донецької області. Це був хоробрий воїн, який знав, за що бореться.
Війна забрала життя Олександра 5 березня 2024 року. Воїн загинув через потужний мінометний обстріл у населеному пункті Бердичі Покровського району Донецької області.
Поховали чоловіка у рідному селі Ялтушків 14 березня. Світла пам’ять про мужнього захисника Олександра Боднара назавжди залишиться в серцях його рідних, друзів та побратимів.
